Мало хто знає, що перший в континентальній Європі комп'ютер був створений в Україні понад 60 років тому в 1951 році. Перша ЕОМ називалася Малою електронною лічильною машиною – «МЭСМ». Незважаючи на скромне слово «Мала», вона налічувала 6000 електронних ламп і ледь вмістилася в лівому крилі будівлі гуртожитку колишнього монастирського селища Феофанія в 10 км від Києва. Машина була створена в лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Ще одна розповідь із історії ЕОМ в нашій країні, про винаходи вченого кібернетика В. Глушкова, який працював у Києві, якому як і С. Лебедєву не дали змоги втілити свої проекти у життя.Приклад приховування історії росіянами. В. Глушков працював в Інституті кібернетики, який був розташований в м. Київ. Всі фото і більшість описаних робіт проводилося в Києві. 

Проект ОГАС 

    Українка, що першою у світі створила мову програмування для комп'ютера — Катерина Ющенко (Рвачева). Саме її розробка з назвою "адресна мова програмування" випередить мову Фортран на 2 роки, Кобол на 3 і Алгол на 5.

 Катерина Логвинівна Ющенко була першою в колишньому радянському союзі жінкою-доктором фізико-математичних наук, якій ця ступінь була присвоєна за піонерські роботи з програмування. Вона, використовуючи досвід експлуатації “МЕОМ”, розробила одну з перших в світі мов програмування високого рівня «Адресна мова», з непрямою адресацією при програмуванні. Саме завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування. Сучасне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту — усі ці сфери й досі користуються засоби, які більше ніж півстоліття тому вперше реалізувала українка.

  Надкушене яблуко на логотипі Apple примушує пригадати жарт про українську ментальність: "як не з'їм, то понадкушую!"

У жарті є доля правди - без українця в Apple не обійшлося. Стівен Джобс починав свою зіркову кар’єру не сам, а разом з вихідцем з України - Стівеном Возняком.

   Перший "яблучний" комп'ютер народився у дитячій кімнаті Стіва Джобса, де хлопці разом працювали над дивними пристроями. Стівен Возняк народився в місті Сан-Хосе штату Каліфорнія. Однак його батьки емігрували до США з української Буковини після Другої Світової війни. Сам Стівен не цурається свого східноєвропейського походження.

В Україні, мабуть, мало хто знає ім’я Хеді Ламар, незважаючи на те, що у свій час вона була доволі відомою актрисою, геніальним винахідником, та ще й мала українське коріння.

Гедвіг Єва Марія Кіслер народилась у єврейській родині у Відні. Мати, піаністка, була родом з Будапешту, батько, директор банку, – народився у Львові. Завдяки цій видатній американській актрисі, яка народилася у Львові, Хеді Ламарр, людство може користуватися технологією бездротового зв’язку Wi-Fi. Саме завдяки цій акторці та винахідниці,  з’явилися сучасні системи зв’язку. 

Так Геді Ламар стала людиною, якій вдалось розробити принципи шифрування інформації для постійних незакритих каналів зв’язку. 

У серпні 1942 Геді та Джордж отримали свій патент на систему секретного зв’язку Secret Communications System. Їй було тоді 28. Творці подарували свій винахід державі, відмовившись від усіх можливих виплат. Але військові скептично віднеслись до ідеї, зокрема тому, що на той час її було доволі важко реалізувати. Більшість чиновників навіть не зрозуміли суть її винаходу і, сміючись, казали: "Ця жінка пропонує помістити піаніно в торпеду?". 

Її найбільш революційна ідея мала на меті допомогти союзникам перемогти в Другій світовій війні. Скориставшись цінною інформацією про зброю, яку вона чула на званих обідах Фрідріха Мандля, вона розробила систему "стрибаючих частот". Ця система переводила радіосигнали між літаком і керованою торпедою в інші частоти, щоб ворог не міг перешкоджати їм.

Працюючи разом з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, в 1942 році Геді Ламарр отримала патент на свій винахід, але ВМС США його відхили. Він просто значно попередив свій час.

Зате розвитку ця тема набула в 1957, коли технології вийшли на дещо вищий рівень. З часом з’явився термін "широкосмуговий сигнал", а саму систему нарешті змогли використати у військовій сфері під час Карибської кризи в 1962 році. До 80-их років ця технологія була засекречена. Сьогодні ж вона широко використовується в нашому повсякденному житті: від стільникового зв’язку до улюбленого Wi-Fi, від навігаторів до Bluetooth. Не дивно, що винахід Геді сьогодні вважається однією з найважливіших розробок 20 століття.

Ентузіасти, які випадково знайшли цю інформацію, намагались повернути їй заслужену славу.  Кількома десятиліттями потому, світ дізнався, що інновації пані Ламарр лягли в основу технологій мобільного зв'язку, і у 1996 році, за чотири роки до своєї смерті, 85-річна акторка і винахідниця разом зі своїм партнером Джорджем Антейлом отримали Премію новаторів від фонду Electronic Frontier Foundation. Після завершення акторської кар’єри вона входила до акціонерних рад кількох технологічних компаній Кремнієвої долини, котрі зробили Америку передовою країною у сфері інформаційних технологій.

Остання скандальна історія, яка освіжила в пам’яті людей ім’я Геді Ламар, була судова тяганина з компанією Corel щодо використання її обличчя на упаковці пакету CorelDraw8 і 9. Однак виграти їй не вдалось, тому що це насправді була ілюстрація художника Джона Коркері. У рішенні суду йшлося, що Corel може використовувати обличчя Хеді для реклами свого продукту ще 5 років, але акторка повинна отримати $250 тис.

Життя Геді обірвалось в 2000 році у флоридському будинку пристарілих. Вона залишилась одна, без чоловіка, без грошей, без визнання. Її сусіди навіть не підозрювали, що поряд з ними живе справжнісінька легенда. Щоправда, її таки удостоїли зірки на Алеї слави в Голлівуді, її наукова діяльність закарбована у Залі Слави Винахідників, а 9 листопада – день її народження – зробили днем винахідника в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Без її  вкладів у науку не літали б військові супутники і не працювали б мобільні телефони стандарту GSM. 

Американському фізику та інженеру Мартіну Куперу 88 років. 3 квітня 1973 він здійснив перший в історії дзвінок з мобільного телефона Motorola, який сам і сконструював – причому подзвонив не аби кому, а конкурентам з Bell Laboratories. З 6 жовтня в київському ЦУМі працює виставка, присвячена розвитку технологій зв’язку. Platfor.ma поговорила з винахідником мобільного Мартіном Купером про те, що він думає про тотальну перемогу телефонів по всій планеті і чому в його сім’ї мало згадували про українське коріння.

Любомир Романків - український науковець, який розробив революційну технологію і, фактично, започаткував еру персональних комп’ютерів: без його винаходу не існувало б компанії Apple.

 При кожному вмиканні комп’ютера, починає працювати сім його патентів. Схожа ситуація спостерігається і коли вистукуємо на клавіатурі букви, що потім слухняно вибудовуються у речення на моніторі. Ми дуже мало про нього знаємо, а він занесений до Зали національної слави США і мимохіть допоміг статись Стіву Джобсу, який став символом сучасного світу. Мабуть, лише цього достатньо, аби спробувати з’ясувати хто ж такий Любомир Романків. Провідний науковець компанії IBM в галузі комп’ютерних технологій, винахідник процесів для запису інформації, завдяки чому пізніше і змогли з’явитись жорсткі диски та персональний комп’ютер, автор і співавтор майже 70 патентів, а разом з тим просто виходець з Жовкви, який зараз проживає у містечку поблизу Нью-Йорка. Характеристика неповна, адже пан Любомир продовжує працювати в IBM, якій віддав уже понад 50 років свого життя, також він веде активний спосіб життя, що виражається у підтримці та розбудові скаутської організації Пласт та багатьох інших ініціатив, пов’язаних з Україною. Стосовно теперішньої ситуації в нашій країні, він залишається оптимістом, але вважає, що справжні зміни почнуться лише тоді, коли держава оплачуватиме студентам навчання за кордоном, що сприятиме циркуляції знань та обміну досвідом. І що цікаво власного комп’ютера, вдома, Любомир Романків ніколи не мав і досі не має.

 За рейтингом HR-сайту HackerRank Україна входить в ТОП-15 країн світу з найкращими програмістами 2016 року. Наша країна посіла 11-те місце у рейтингу одного з міжнародних спеціалізованих кадрових порталів, який пропонує розробникам задачі різної складності.

     За даними дослідження, очолює рейтинг Китай, а до першої п'ятірки потрапили Росія, Польща, Швейцарія та Угорщина. Всього у переліку 50 країн. 

     Автори рейтингу також провели аналіз кращих фахівців в різних категоріях. Так, українці потрапили в топ-5 знавців математики та IT-безпеки.

   За даними асоціації "IT України", наша держава входить в ТОП-30 локацій для передачі замовлень на розробку програмного забезпечення. Крім того, Україна посідає четверте місце у світі за кількістю сертифікованих ІТ-спеціалістів (після США, Індії, Росії). До речі, 2016 року обсяг українського IT-ринку склав $ 1,463 млрд.